У 1 клас! Соцiально-психологiчна готовнiсть до навчання
Для батьків майбутніх першокласників!
Особистісна, мотиваційна і комунікативна (соціально-психологічна) готовність дитини до навчання школі
На сьогоднішньому інтерактивному занятті ми розглянемо особистісну і комунікативну (або соціально-психологічну) готовність дітей до навчання у школі.
Особистісна готовність виражається у ставленні дитини до школи, до учбової діяльності, до вчителів, до самої себе. Якщо дитина не готова до соціальної позиції школяра, то навіть за наявності необхідного запасу умінь і навиків, високого рівня інтелектуального розвитку, їй буде важко в школі. Такі першокласники поводяться в школі, як мовиться, по-дитячому, вчаться дуже нерівно. Їх успіхи є, якщо заняття викликають у них безпосередній інтерес. Але якщо інтересу немає, і діти повинні виконувати завдання з відчуття відповідальності, то такий першокласник робить їх недбало, поспішно, йому важко досягти потрібного результату.
Назвемо ознаки особистісної готовності дитини до навчання у школі:
- дитина готова до прийняття нової соціальної позиції школяра, який має права і (!) обов’язки, здатна виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання;
- позитивно ставиться до школи, до вчителів, до самої себе;
- школа притягує не зовнішньою стороною навчання (атрибути шкільного життя – портфель, підручники, зошити), а можливістю отримати нові знання.
Мотиваційна готовність передбачає чітко сформовану позицію школяра.
Ознаки мотиваційної готовності дитини до навчання у школі:
- дитина має належне уявлення про школу;
- у дитини є бажання вчитись у школі;
- позитивно ставиться до шкільних занять;
- віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання тощо);
- позитивно ставиться до загальноприйнятих норм дисципліни;
- дитина має організовану поведінку, вміє дотримуватись правил;
- визнає авторитет вчителя.
Діти сьомого року життя здатні усвідомлювати своє становище в товаристві ровесників і дорослих, проявляють інтерес до інших людей, вміють спілкуватися, мають потребу у спілкуванні з однолітками, повинні вміти підпорядковувати свою поведінку законам дитячих груп. Вони здатні співпереживати, співчувати, допомагати; знають і виконують основні правила етичної поведінки і взаємодії в грі і побуті.
Комунікативна (соціально – психологічна) готовність передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками (вміння слухати не перебиваючи, вибачатися, співчувати), включає формування у дитини якостей, завдяки яким вона могла б спілкуватися з іншими дітьми, вчителем.
Назвемо ознаки комунікативної (або соціально-психологічної)
готовності дитини до навчання у школі
- дитина легко вступає в контакт, вірно сприймає ситуацію, адекватно себе поводить;
- у дитини сформовані моральні та етичні норми співжиття у колективі (без нагадувань вітається, прощається, дякує, просить вибачення, вміє звертатись);
- вміє слухати дорослих, вислуховувати їхні міркування, виконувати завдання, звертатись по допомогу або із запитаннями;
- звертається до дорослих (батьків, вчителя), шукаючи підтвердження своїм здогадам, думкам, рішенням;
- розквітає у відповідь на похвалу чи заохочення; невдачі сприймає дуже тяжко;
- вміє вдома наодинці відповідно себе поводити (гратись, виконувати завдання, взяти собі їжу, не відчиняти двері незнайомим, не спілкуватися з незнайомими);
- вміє чимось поділитись, попросити, допомогти, співчувати;
- вміє відповідно поводитись на вулиці, дотримуватись правил вуличного руху;
- має друзів у дворі, серед них 1-2 постійні;
- легко входить в дитячий колектив, має друзів;
- намагається все робити разом з іншими дітьми;
- у складних ситуаціях бере на себе відповідальність, роль лідера;
- вміє коритися інтересам, звичаям групи, якщо це необхідно.
Оцініть розвиток значимих для школи
особистісних і комунікативних рис дитини,
рівня мотивації до навчання
1) бажання вчитись у школі:
а) дитина хоче ходити до школи;
б) особливого бажання ходити до школи поки не має;
в) ходити у школу не хоче.
2) учбова мотивація:
а) усвідомлює важливість і необхідність навчання, особисті цілі навчання носять самостійну привабливість;
б) особисті цілі навчання не усвідомлюються, привабливим у школі для дитини є тільки зовнішня сторона навчання (можливість ходити разом з однолітками до школи, носити шкільну форму, мати шкільне приладдя і т.д.);
в) цілі навчання не усвідомлює, нічого привабливого у школі не бачить.
3) вміння спілкуватись, адекватно поводити себе та реагувати на ситуацію:
а) досить легко вступає у контакт, вірно сприймає ситуацію, розуміє її зміст, адекватно поводить себе;
б) контакт і спілкування недостатні, розуміння ситуації та реагування на неї не завжди чи не зовсім адекватні;
в) погано вступає у контакт, відчуває сильні обтяження у спілкуванні, в розумінні ситуації.
4) організованість поведінки:
а) поведінка організована;
б) поведінка недостатньо організована;
в) поведінка неорганізована.
Висновки (загальна оцінка рівня психологічної та соціальної готовності до школи):
1) вище середнього, середній (розвиток більшості показників готовності оцінюється на першому рівні);
2) нижче середнього (розвиток більшості показників готовності оцінюється по другому рівню);
3) низький (розвиток більшості показників оцінюється по третьому рівню).
Бажаємо успіхів у підготовці дітей до навчання у школі!
Підготувала психолог НВК №19 Кондратюк О.М.